Батьківські збори "З любов’ю до природи "

Проблема. Сьогодні поняття «екологія» із суттєво наукового стало суспільним, наповнилось тривож­ним змістом неблагополуччя в природі, що виникає передусім від різноманітної діяльності людей.

   За відсутністю екологічних знань і переконань, ігнорування відносин природи і людини наша дер­жава в попередні роки дуже дорого заплатила -і в моральному, і в матеріальному відношенні.

   Не треба, однак, думати, що ця проблема має тіль­ки суспільний характер. Вона, звичайно, і глибоко особиста, важлива для кожної сім'ї, особливо сім'ї, яка має дітей.

   Всі дорослі знають, що сьогодні вчені всього світу попереджують про загрозу, яка нависла над всіма формами на Землі. Все біднішою стає рослинність планети; повністю винищені деякі види тварин; не­безпечні хімічні речовини постійно викидаються в атмосферу, річки, моря, озера. Чи виживуть май­бутні покоління землян? Під майбутнім розуміється час, віддалений від нас не століттями. Вчені не впев­нені в тому, що діти через декілька десятиліть змо­жуть купатися в річках, морі, океані, гуляти по лісу, вдихати аромат квітів, милуватися зоряним небом.

  Вирішення проблеми. Що ж робити батькам? Най­важливіше - навчити любити і розуміти природу, сформувати у дітей екологічну культуру. Це поняття включає в себе такі завдання:

•   навчити практичних навичок, направлених на охорону природи;

•   на власному прикладі вчити бережно ставитися до навколишнього світу;

•   постійно поглиблювати знання для того, щоб внаслідок недостатньої усвідомленості діти не завда­вали шкоди природі.

  Щоб виконати ці завдання, треба з ранніх років ознайомлювати дітей з явищами природи, з різними взаємозв'язками і взаємодіями в ній. Молодші шко­лярі уже багато знають про тварини та рослини. Але ж не у всіх розвинута допитливість. Та саме ця риса характеру поведе дитину до подальшого поглиблен­ня його знань. Як же сформувати цю дуже важливу дія людини рису? Найкраще вирішення проблеми полягає в методі системності. Не треба гнатися за кількістю об'єктів природи. Набагато краще глибше ознайомлювати з невеликою кількістю природних об'єктів.

  Наприклад, що ми знаємо про лисицю? Майже відповідь кожного з нас обмежиться такими словами: хитра; руда, гарна, з пухнастим хвостом, полює на зайців... Та коли ми поступово розкажемо все про ли­сицю, перед цим заглянувши в енциклопедію, за та­ким планом: І) Яка зовні? 2) Чим харчується? 3) Яку користь приносить в лісі? 3) Кого боїться? 4) Як тікає від ворогів? 5) Як приручається? 6) Чим тобі подо­бається, чим не подобається? 7) Це домашня чи дика тварина? та ін. Тоді дитина знатиме взаємозв'язки: пухнастим хвостом природа наділила лисицю не ви­падково, а щоб замітати сліди, і приручається лисиця в зоопарку дуже важко, і виглядає уже вона там не так гарно. Після такої розповіді у дитини обов'язково ви­никне питання про іншу тварину.

  Гуляючи в лісі ранньою весною, знайдіть перво­цвіт. Розгляньте його й разом з дитиною вголос подумайте про тс, чого підсніжник може першим зацвісти, коли ще так мало тепла і земля не повністю зігріта. Виявляється, цибулина, з якої назустріч пер­шим весняним промінням тягнеться квіточка з пуч­ком біленьких бутонів, має так багато поживних ре­човин, що рослині не треба чекати, коли повністю прокинуться поживні соки ще сонної землі. Разом з тим ви розкриєте таємницю одного з первоцвітів, дозволивши зрозуміти логіку життя лісової рослин­ки. Тепер нехай дитина сама, побачивши, наприк­лад, тюльпани, висловить свою думку.

  Відтак системна подача знань формує під керівництвом дорослого допитливість, спостереж­ливість. А от розвиток спостережливості тісно пов'язаний з формуванням логічного мислення. К.Д. Ушинський зазначав, шо логіка природи є найбільш доступною для дітей логікою. Ця думка не-випадкова. Вона має серйозне філософську основу. Логічне мислення виникло в процесі перетворення людиною природи і пізнання її законів. Коли ми го­воримо «логічно», то тим самим підтверджуємо, що це відповідає реально існуючому, не заперечує тих зв'язків і взаємовідносин, які характерні для приро­ди і для нашої практичної діяльності.

   Отже, розвиток спостережливості тісно пов'яза­ний з формуванням логічного мислення. Для того щоб дитина вміла добре спостерігати і бачити природні об'єкти такими, які вони є, її треба вчити вмінню виділяти і розділяти суттєві і несуттєві властивості предметів, а це уміння характерне для розумової діяль­ності людини.

  Існує ше один спосіб виховання допитливості, спостережливості й разом з тим розумового розвит­ку. Це народні прикмети визначення погоди. Є дуже багато народних прикмет, пов'язаних із передбачен­ням погоди. І це не дивно, тому що в давнину пого­да мала велике значення, особливо для сільських жителів. Прикмети здебільшого всі правильні, бо вони складені на довголітніх спостереженнях. А як добре буває вчасно підготувитись до зміни погоди. Крім цього прикмети вчать дітей народної мудрості, викликають бажання запам'ятати, порівнювати, співставляти, допомагають робити висновки і пра­вильно розуміти деякі природні закономірності.

     Велике значення для формування екологічної свідомості дітей мають логічні задачі екологічного змісту які треба розв'язувати разом. Ось наприклад: «Діти відпочивали на галявині. На ній було багато квітів. Неподалік від Ореста і Тараса на ромашку сів великий різнобарвний метелик. «Давай зловимо йо­го, - запропонував Тарас, - покажемо всім, який він гарний». На це Орест сказав: «Не можна ловити ме­теликів.» Поміркуй: хто з хлопчиків правий? Відповідь: Метелик - дуже корисна комаха. Орест правильно зупинив Тараса. Ловити і знищувати ко­мах не можна. В нашій країні є закон про охорону тварин, зокрема й комах».

   Кожен дорослий, звичайно, не раз спостерігав, як діти тягнуться до тварин. Скільки радості вони виражають при вигляді кошенятка, цуценятка, пта­шечки, рибки! Та, на жаль, для багатьох дітей молод­шого шкільного віку тварини — тільки «живі іграшки».

    А треба, щоб вони стали їхніми друзями, треба вчи­ти дітей турбуватися про тварин як близьких, але ра­зом з тим слабких живих істот, за яких треба нести відповідальність і про яких треба турбуватися,

      Для людини, а особливо дитини, для формування її моральності необхідно навчитись не на словах, а на ділі любити будь-яку маленьку живу істоту. Любити не тільки тому, що вона приносить радість, а тому, що вимагає до себе уваги і турботи.

     Тварина, яка живе вдома, - це не іграшка, не заба­ва. Вона може сильно вплинути на формування ха­рактеру дітей. Та треба пам'ятати, що вплив може бути як позитивним, так і негативним. Недопусти­мо, щоб всі турботи про домашню тварину несли на собі батьки. Саме діти повинні турбуватися про тва­рин. Тільки тоді разом із прив'язаністю до милої тваринки, яке приємно голубити, з'являться у дити­ни відчуття відповідальності, милосердя, ніжність, уважність та інші хороші риси характеру.

      Одним із головних шляхів формування екологічного світогляду є організація посильної праці школярів у природі, зокрема:

•  організація індивідуальної клумби, грядки на го­роді, де б дитина бачила результат своєї праці;

•  догляд за кімнатними рослинами;

•   виготовлення разом із батьками годівничок,шпаківень;

• заготівля корму для тварин та птахів на зиму;

•     збирання лікарської сировини.

Дуже важливо своєчасно розказати про те, що природа ­теж любить людину і  робить їй щедрі подарунки , водночас ознайомити дітей з Червоною книгою.

     Спілкування з природою будить думки і відчуття людини. Та праця, батьків буде марною, коли най­вищі думки не відобразяться в добрих справах. Щоб виховання мало результат, треба вчити дітей не тільки думати, мріяти про добро, а й постійно творити його.

     Молодший школяр може і повинен прийняти по­сильну участь в тому, щоб природу рідного краю зро­бити багатшою і красивішою.

М. Пришвін писав: «Ми - господарі нашої приро­ди, і вона для нас - скарбниця сонця з великими скарбами життя. Мало того, щоб скарби ці охороня­ти, їх треба відкривати і показувати.

     Для риби потрібна чиста вода - будемо охороняти наші водойми. В лісах, степах, горах різні цінні тва­рини - будемо охороняти наші ліси, степи, гори.

Рибі - вода, пташці - повітря, тварині - ліс, гори. А людині потрібна Батьківщина, й охороняти при­роду - означає охороняти Батьківщину».

     Справ з охорони природи вистачить не на день, не на тиждень, не на місяць, і навіть не на один рік.

    Так, поступово, день за днем, треба виховувати ма­лого еколога.