Атестація працівників

Можливості для вчителів 2020: підвищення кваліфікації

Творчість народжується там, 

де створюється сплав глибоких знань

 з досвідом практичної діяльності,

 який склався у процесі самостійної роботи,

 самовиховання і запозичений у майстрів педагогічної справи.

 Якою талановитою не була б людина, 

але якщо вона не вчиться на досвіді інших, 

то ніколи не буде хорошим педагогом.

                                         В. Сухомлинський

Атестація педагогічних працівників – це визначення їхньої відповідності займаній посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюються категорія та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) у межах схеми посадових окладів.

Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Закону України "Про освіту" (стаття 54) з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Атестація ґрунтується на принципах демократизму, загальності, всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення. Умовою атестації педагогічного працівника є наявність фахової освіти та володіння ним державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов'язків, згідно з Конституцією України (ст.10) та із Законом "Про мови ".

Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації педагогічної майстерності, результатів їхньої педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, "зрізів знань учнів", тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу в загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах з урахуванням думки батьків, учнів та вихованців.

Атестації на відповідність посаді з установленням однієї з кваліфікаційних категорій підлягають педагогічні працівники з вищою освітою: вчителі та викладачі всіх спеціальностей, вчителі-дефектологи, вихователі, вихователі-методисти, логопеди, завідуючі логопедичними пунктами, методисти, музичні, художні керівники, інструктори з фізичної культури, праці, слухових кабінетів, концертмейстери, педагоги-організатори, соціальні педагоги, практичні психологи дошкільних, загальноосвітніх, професійних, позашкільних навчальних закладів, інтернатів при школах, шкіл-інтернатів різних типів, загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та інші працівники освіти. (Атестації не підлягають педагогічні працівники, які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до З років; перебувають на довготривалому лікуванні. Педагогічні працівники, які мають необхідний стаж безпосередньої педагогічної роботи й раніше проходили атестацію та прийняті на роботу в поточному навчальному році, а також ті, хто навчається у вищому навчальному закладі, атестуються за їхнім бажанням).

Атестація педагогічних працівників поділяється на чергову та позачергову.

Чергова атестація проводиться один раз на п'ять років згідно з графіком, складеним безпосередньо в навчальному закладі.

Педагогічним працівникам, які пройшли чергову атестацію, визначається відповідність  (відповідність за умови, невідповідність) посаді, яку займають. Встановлюється або підтверджується (не підтверджується) одна з кваліфікаційних категорій, визначається посадовий оклад (ставка заробітної плати), а також може бути присвоєне, підтверджене (не підтверджене) педагогічне звання.

 Пам'ятка
для педагогічного працівника з питань атестації

(Пам’ятку складено у відповідності до вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України 06.10.2010 р. № 930 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р . № 1255/18550, із змінами, внесеними наказами МОН, молоді та спорту України 20.12.2011р. № 1473 та МОН України 08.08.2013р. №1135 (далі -Положення).

1. Педагогічний працівник зобов'язаний:

•   обов'язково проходити чергову атестацію один раз на п'ять років (п. 1.5.,1.7. Положення),

•   обов'язково підвищувати кваліфікацію не рідше одного разу на п'ять років (крім випадку роботи на посаді перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу) (п. 1.8. Положення),

•   атестуватись з кожної із займаних посад при їх суміщенні в межах одного навчального закладу (п. 3.23. Положення),

•   атестуватися за основним місцем роботи і у навчальних закладах, де працює за сумісництвом, якщо обіймає різні посади (п.3.23.Положення).

2. Педагогічний працівник має право:

•   вільно обирати форми навчання, програми та навчальні заклади для проходження підвищення кваліфікації (п. 1.8. Положення),

• атестуватись позачергово з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) не раніш як через два роки після попередньої атестації за поданою до 10 жовтня в атестаційну комісію заявою (п. 1.9. Положення),

• після закінчення вищих навчальних закладів атестуватись не раніше як після двох років роботи на займаній посаді (п. 3.18. Положення),

• бути членом атестаційної комісії та атестуватись на загальних підставах (без голосування щодо себе) (п. 2.9. Положення),

•   атестуватись на загальних підставах у випадку роботи в навчальних закладах за сумісництвом, або на умовах строкового трудового договору (п. 3.23. Положення),

• атестуватись лише за основним місцем роботи, якщо займані посади в навчальному закладі, в якому праця за сумісництвом, та за основним місцем роботи є однаковими (п. 3.23. Положення),

• атестуватись, будучи педагогічним працівником іноземної держави, прийнятим на роботу в навчальний та інший заклад, за умови наявності відповідного міжнародного договору між Україною та тією іноземною державою, з якої прибув (атестаційна комісія приймає рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка встановлена за попереднім місцем роботи) (п. 3.24. Положення),

• атестуватись лише з предмета, який викладає за спеціальністю, якщо встановлене педагогічне навантаження з кількох предметів й пройдені курси підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти (присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження) (п. 3.25. Положення),

• атестуватись як такий, що має відповідну освіту, у випадку наявності повної вищої педагогічної, або іншої повної вищої освіти та прийнятий на педагогічну посаду за такою спеціальністю, фахівці з якої не готувались вищими навчальними закладами, або підготовлені у недостатній кількості (за умови проходження відповідних курсів підвищення кваліфікації) (п. 3.26. Положення)

• подавати до атестаційної комісії до 10 жовтня заяву про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), якщо підлягає черговій атестації (п.3.1.Положення),

• подавати в атестаційну комісію до 10 жовтня (або в інші строки) заяву (та відповідні підтверджувальні документи) про перенесення строку атестації на один рік у випадку тривалої непрацездатності, при переході в рік атестації на роботу в інший навчальний заклад, з інших поважних причин (присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційна категорія, тарифний розряд, педагогічне звання зберігаються до наступної атестації) (п. п. 3.1., 3.2, 3.20. Положення)

• подавати в атестаційну комісію І рівня до 10 жовтня заяву (та підтверджуючий документ) про відстрочення чергової атестації до завершення навчання у вищому  навчальному  закладі  за напрямком  (спеціальністю)  педагогічного профілю (присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційна категорія, тарифний розряд, педагогічне звання зберігаються до наступної атестації) (п.п.3.1., з.21. Положення),

•  на збереження за результатами останньої атестації присвоєної кваліфікаційної категорії, педагогічного звання у випадку перерви в роботі на педагогічній посаді, незалежно від тривалості перерви у роботі (наступна атестація проводиться не пізніше ніж через два роки після прийняття на роботу) (п. 3.22. Положення),

• на збереження до наступної атестації присвоєної кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) та педагогічного звання у випадку переходу на роботу з одного навчального закладу в інший, або при переході на іншу педагогічну посаду в межах одного навчального закладу (при переході на посаду методиста, вихователя-методиста, зберігається присвоєна попередньою атестацією кваліфікаційна категорія й атестація здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста або вихователя-методиста; при переході з методичної установи на педагогічну посаду до навчального закладу зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації) (п. 3.27. Положення),

•  атестуватись без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо у міжатестаційний період присуджено науковий ступінь або присвоєно вчене звання, й діяльність за профілем збігається з присудженим науковим ступенем або присвоєним вченим званням (п. 3.28. Положення),

•   атестуватись без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації, якщо у міжатестаційний період підготовлені:

- переможці ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів,

-  переможці III етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань,

-  переможці всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук (п. 4.7. Положення),

• атестуватись без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової, якщо

- став переможцем, або лауреатом конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади;

-  має науковий ступінь, вчене або почесне звання, а діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням (п. 4.7. Положення),

- атестуватись на присвоєння кваліфікаційної категорії після отримання відповідної повної вищої освіти за наявності необхідного стажу роботи на педагогічній посаді, якщо попередньо не мав повної вищої освіти (п. 4.8. Положення),

•  атестуватись на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічного звання як такому, що має відповідну освіту, якщо наявна повна вища педагогічна або інша повна вища освіта, й до набрання чинності Законами України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» працював й  продовжує працювати у навчальному та іншому закладі не за фахом (п. 4.10. Положення),

•   на збереження раніше присвоєної кваліфікаційні категорії після здобуття другої повної вищої педагогічної освіти й переведення на посаду за отриманою спеціальністю (атестація здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на іншу посаду) (п. 4.8. Положення),

•  бути присутнім на підсумковому засіданні атестаційної комісії, давати усні й письмові пояснення, додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності у міжатестаційний період (п. 3.10. Положення),

•  бути відсутнім на підсумковому засіданні атестаційної комісії з об'єктивних причин, подавши напередодні відповідну заяву в атестаційну комісію (за винятком, коли порушується питання щодо невідповідності займаній посаді) (п. 3.10. Положення),

•  на збереження кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання на час перебування у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, або якщо дитина потребує домашнього догляду - до досягнення нею шестирічного віку (час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації) (п. 3.19. Положення),

• подати у 10-денний строк з дня вручення атестаційного листа апеляцію (у письмовій формі або рекомендованим листом) на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня (апеляції на рішення атестаційних комісій розглядається за участю педпрацівника, який її подав, крім випадків, коли він у письмовій формі відмовиться від особистої участі у розгляді апеляцій, або не з'явиться на її засідання) (п. п. 6.4.,6.7.,6.9. Положення),

•  оскаржити рішення атестаційної комісії в суді (п. 6.6. Положення)

3. Педагогічний працівник повинен:

•   ознайомитись з рішенням атестаційної комісії під підпис,

• отримати один примірник атестаційного листа під підпис не пізніше трьох днів після атестації (п. 3.15. Положення),

•  ознайомитись під підпис:

 -  до 20 жовтня з графіком проведення атестації (п. 3.2. Положення),

 - не пізніше як за 10 днів до проведення атестації з характеристикою своєї діяльності у міжатестаційний період, поданою керівником навчального закладу в атестаційну комісію (п. 3.5. Положення),

- з рішенням атестаційної комісії відразу після завершення її засідання (п. 3.15. Положення),

- впродовж триденного строку з наказом про результати атестації після його видання (п. 6.1. Положення).

Нормативно-правові акти

з питань атестації педагогічних працівників

• Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки від 06.10.2010р. № 930 (зі змінами).

• Закон України «Про освіту» (зі змінами і доповненнями) ( ст. 11,47,54-58).

• Закон України «Про загальну середню освіту» (ст. 4,24,26,27,35,39,41,48).

• Закон України «Про дошкільну освіту» (ст. 5, 17, 20, 25, ЗО, 31, 32, Прикінцеві положення).

•Закон України «Про позашкільну освіту» (ст. 21,23-25, Прикінцеві положення). • Закон України «Про професійно-технічну освіту» (ст. 6,22,45,46).

• Закон України «Про вищу освіту» (ст. 6-10, 24,25,46-48, 51, 52).

• Кодекс законів про працю України (ст. 40,41,43,96).

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997р. №695.

•  Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» (зі змінами і доповненнями) від 14.06.2000р. №963.

•  Постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002р. № 1298 (зі змінами і доповненнями).

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про освіту» та статті 48 Закону України «Про вищу освіту»» від 26.04.2003 р. № 632. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста» від 20.06.2007р. № 839.

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» від 27.08.2010р. №787.

 •Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» від 15.04.1993р. № 102, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.05.1993 р. за № 56 (зі змінами і доповненнями).

• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про визначення порядку присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам» від 04.07.2005р. № 396, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2005 р. № 754/11034.

•   Наказ Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005р. № 557, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.10.2005р. № 1130/11410 (зі змінами).

• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010р. № 930, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.12.2010 р. за № 1255/18550.

• Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 20.12.2011р. №1473, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.20102р. за №14/2032.

• Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про створення авторських творчих майстерень учителів на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти» від 26.01.2012р. № 69.

• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 08.08.2013р. № 1135, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.08.2013р. за № 1417/23949.

• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів» від 01.06.2013р. № 665.

• Лист Міністерства освіти і науки України «Про застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.01.2011р. №1/9-6.

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про атестацію працівників психологічної служби системи освіти» від 20.01.2011р. № 1/9-34.

• Лист Міністерства освіти і науки України «Про застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 26.01.2011р. № 1/9-44.

•Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 22.02.2011р. №1/9-118.

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 23.09.2011р. №1/9-727.

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо атестації педагогічних працівників» від 25.10.2012р. № 1/9-779.

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України від 06.03.2013р. № 2/5-13-576.

• Лист Міністерства освіти і науки України «Про застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 10.09.2013р. № 1/9-617.

• Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо атестації педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, які працюють не за фахом» від 19.12.2013р. №1/9-891.

Вивчення системи роботи вчителя

Під системою роботи вчителя розуміють увесь комплекс його педагогічної праці, сукупність форм, методів і прийомів, властивих діяльності певного вчителя, які дають йому змогу отримувати ті або інші результати у навчанні й вихованні учнів.

Нижче наведений опис системи взаємодії адміністрації навчального закладу й педагогічних працівників під час атестаційного циклу.

 Наголошуємо, що наведені форми і методи роботи є тільки прикладом організації атестації. Робота з цього напрямку в рамках кожного закладу освіти має свої особливості.

Вивчення системи роботи вчителя (СРВ) - одна з форм внутрішньошкільного контролю, яка забезпечує фронтальну пере­вірку діяльності вчителя. Оскіль­ки це велика за обсягом і значен­ням ділянка роботи (до місяця), то протягом року планують вивчити систему роботи лише тих учи­телів, які готуються до атестації. Кожен член адміністрації вивчає систему роботи одного-двох учи­телів.

Водночас за наслідками ви­вчення СРВ можна підготувати розпорядчий документ про стан викладання, рівень навчальних досягнень учнів у даному на­вчальному предметі. Це можна зробити тоді, коли навчальний предмет викладає лише один учитель, якого атестують, або ж атестуються всі вчителі, котрі ви­кладають предмет. Окрім  цього, з матеріалами вивченої СРВ мож­на узагальнити перспективний досвід роботи вчителя за певною темою чи напрямом.

Без вивчення СРВ немож­ливо:

Ø об'єктивно оцінити педаго­гічну діяльність учителя;

Ø у разі потреби допомогти вдосконалити систему його ро­боти;

Ø провести атестацію вчителя;

Ø вивчити перспективний пе­дагогічний досвід учителя.

Результати вивчення СРВ уза­гальнюють у доповідній записці на ім'я директора школи, в наказі або заслуховують на засіданні педра­ди, методичного об'єднання. Кра­щий досвід, виявлений під час вивчення СРВ, рекламують у ме­тодичному бюлетені.

Готуючись до вивчення СРВ, заступник директора (або дирек­тор) вивчає навчальну програму з предмета, який викладає вчи­тель, усі інші нормативні та роз­порядчі документи, що стосують­ся навчально-виховної діяльності вчителя; складає план та визна­чає основну мету вивчення СРВ (мета має відповідати педа­гогічній проблемі, над якою пра­цює школа); формує групу педа­гогів, яких залучає до вивчення СРВ (керівник методичного об'єд­нання, керівник школи ППД  або творчої групи, до складу яких вхо­дить і даний вчитель, методично грамотні вчителі, які ефективно працюють).

Методи вивчення СРВ:

Ø спо­стереження та аналіз уроків, інших форм педагогічного процесу;

Ø ви­вчення навчальної документації,

Ø проведення контрольних зрізів знань учнів,

Ø бесіди з учителем і його колегами;

Ø анкетування батьків та учнів.

Під час вивчення СРВ:

1. Відвідують та аналізують усі уроки за певною темою в одному класі (до 10-12 уроків). Кожен урок учителя не потребує грунтов­ного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (виправлення грубої помилки теоретичного чи методичного характеру). Проана­лізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати мож­ливість побачити діяльність учите­ля в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчи­тель.

Доцільно також відвідати уро­ки (епізодично) в паралельному класі для порівняння психолого­педагогічних підходів учителя до класів із різним рівнем успіш­ності; в старших та молодших кла­сах - для виявлення вміння вчи­теля враховувати вікові особли­вості учнів під час вибору тих чи інших методів і форм роботи на уроці. Всього відвідують до 40 уроків, позакласних заходів з на­вчального предмета, виховних заходів у класі, де вчитель є клас­ним керівником, масові заходи з батьками.

2. Вивчають класні журнали, зошити та щоденники учнів з ме­тою перевірки виконання вчите­лем навчальної програми, вимог до ведення й перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.

Аналізуючи письмові роботи, необхідно встановити систему цих робіт, звернувши увагу при цьому на такі питання:

-         Чи достатню кількість пись­мових робіт загалом проводить учитель і, зокрема, чи достатня кількість контрольних робіт?

-         Чи достатньо приділено ува­ги письмовим роботам навчаль­ного характеру?

-         Яке місце серед письмових робіт, які проводить учитель, зай­мають роботи творчого характе­ру?

-         Наскільки тексти письмових контрольних робіт відповідають вимогам навчальних програм відповідного класу?

-         Чи виконують учні роботу над помилками?

Особисті навчальні докумен­ти та матеріали вчителя: поурочні плани, календарний план, матері­али з самоосвіти, дидактичний матеріал.

Кілька порад до вивчення до­кументації:

. зіставляючи записи в класно­му журналі з навчальною програ­мою, календарним планом та               по­урочними планами, можна вияви­ти стан виконання вчителем на­вчальних програм;

. на підставі вивчення записів у класному журналі можна отри­мати дані про систему контролю за знаннями учнів. Для цього слід звернути увагу на: кількість учнів, знання яких оцінені протягом уро­ку, періодичність перевірки знань учнів, наявність тематичного об­ліку знань, контроль учителя за успішністю слабовстигаючих учнів, обгрунтованість оцінок за чверть, наявність необхідної кількості кон­трольних, лабораторних, практич­них робіт.

Аналізуючи поурочні плани, необхідно звернyти увагу на такі питання:

Ø наскільки правильно вчитель визначає мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну);

Ø чи правильно визначає об­сяг навчального матеріалу;

Ø чи доцільно підібрано мето­ди і прийоми роботи на уроці нарізних його етапах;

Ø чи є система видів само­стійної роботи на уроці;

Ø чи враховано диференційо­ваний підхід до знань учнів на уроці;

Ø чи доцільно застосовано на­очність на уроці;

Ø чи відповідає зміст та обсяг домашнього завдання нормам.

Аналізувати потрібно одночас­но поурочні плани певної теми програми. Проводять контрольні зрізи знань учнів. По суті, якість навчальних досягнень учнів є ви­рішальним показником для оцін­ки роботи вчителя.

Якщо вчитель забезпечує грунтовні й усвідомлені знання учнів, уміння їх використовувати в нестандартних умовах, працюва­ти самостійно, то якими б недо­сконалими не здавалися методи і прийоми, застосовувані вчителем, його роботу не можна оцінити негативно.

Проводять також бесіди з учи­телем, його колегами, керівника­ми методичного об'єднання або творчої групи, іншими членами адміністрації. Під час бесіди з учи­телем, систему роботи якого вив­чають, потрібно звернути увагу на такі питання:

Ø як працює над підвищенням своєї фахової й методичної ква­ліфікації;

Ø наскільки обізнаний із загаль­ною культурою;

Ø бачення самим учителем си­стеми в своїй роботі;

Ø чи може вчитель самостійно дати оцінку своїй роботі.

У бесідах важливо виявити вміння вчителя критично аналізу­вати й оцінювати свою діяльність, помічати в ній позитивні й нега­тивні сторони. Якщо людина може об'єктивно оцінювати свої про­фесійні якості та вміння, то шлях до самовдосконалення відкрити й для неї.

Пам'ятка 1  Рівні результативності діяль­ності вчителя:

1. Репродуктивний: учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

2. Адаптивний: учитель уміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії.

3. Локально-моделюючий: учи­тель володіє стратегіями навчан­ня, знаннями, вміння ми та навич­ками з окремих розділів курсу, вміє формулювати педагогічну мету, передбачати результат, за­безпечувати послідовне включен­ня учнів у навчально-пізнавальну діяльність.

4. Системно-моделюючий: учи­тель володіє стратегіями форму­вання в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета загалом.

5. Творчо-моделюючий: учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб форму­вання особистості учнів.

Пам'ятка 2   Параметри творчої  діяль­ності:

1. Чи розробляє вчитель прин­ципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.

2. Наскільки реалізує та змінює (модернізує) зміст, форми, мето­ди і засоби навчально-виховного процесу в світлі нових завдань, які стоять перед школою.

3. Як реалізує на практиці принципи особистісно зорієнто­ваного навчання, відшукує шля­хи для створення творчої атмо­сфери.

4. Як повно володіє форма­ми і методами управління й організації навчально-виховної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.

5. Наскільки оригінально кон­струює навчально-виховний про­цес.

6. Чи здійснює постійний само­аналіз своєї професійної діяль­ності.

 Пам'ятка 3 Критерії оцінювання діяль­ності вчителя:

1. Дидактична діяльність учи­теля:

-         методи пояснення нового матеріалу;

-         способи активізації розумо­вої діяльності учнів;

-         методи залучення школярів до пошуку;

-         здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;

-         організація навчання за но­вими технологіями;

-         мотивація навчальної діяль­ності;

-         самостійна робота учнів;

-         форми роботи з книгою;

-         форми виявлення й оціню­вання знань учнів;

-         практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;

-         ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;

-         дотримання гігієнічних ви­мог до уроку;

-         оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуаль­ний його  характер).

2. Рівень навчальних досяг­нень учнів відповідно до вимо гпрограми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителів у підго­товці до уроку та в його прове­денні.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя: - класне керівництво;

-         робота з батьками;

-         гурткова робота.

 7. Результативність роботи з обдарованими учнями.

 8. Створення класного кабіне­ту-лабораторії.

Індивідуальний план роботи на атестаційний період

1.     Проблема, над якою працюю ……………………….

2.     Питання, які вимагають удос­коналення методичної підготовки, підвищення теоретичного рівня ……

3.     Вивчення передового педа­гогічного досвіду ………………….

4.     Робота з обдарованими уч­нями ……………..

5.     Атестаційний звіт ………..

6.     Якими напрацюваннями можу поділитися з колегами …………………

7.     Поліпшення матеріальної бази кабінету ……………………….

8.     Підготовка до виставки пед­технологій …………………………

9.     Література, яку необхідно опрацювати ………………………

Індивідуальна картка вчителя

1. Прізвище, ім'я, по батькові

2. Рік народження

З. Освіта

4. Категорія

5. Атестація

6. Курсова підготовка

7. Внесок у методичну роботу (школи, міста)

8. Робота з обдарованими дітьми

9. Участь у конкурсі «Вчитель року"

10. Над яким питаннями мето­дики, педагогіки та психології пра­цює

11. Результати участі у виставці педтехнологій

З метою підтримки творчої праці вчителів, підвищення їхньої професійної майстерності, попу­ляризації педагогічних здобутків, ознайомлення малодосвідчених учителів із творчою лабораторією, можна запропонувати наступні заходи, спрямо­вані на підготовку та проведення атестації педагогічних праців­ників.

Для вчителів, які атестуються на встановлення І та II категорії

      

       1. Консультації:

         - Аналіз та самоаналіз уроку

         - Вибір доцільних методів і прийомів навчання

         - Раціональне використання часу на уроці

         - Оптимальність структури уроку

         - Як підтримати дисципліну учнів

         - Шляхи професійного зрос­тання вчителя тощо.

         2. Співбесіди:

         - Опрацювання методичної, фахової літератури

         - Рівень обізнаності з норма­тивними документами

         - Труднощі у спілкуванні з учнями

         - Підготовка до проведення відкритих уроків та заходів

         - Індивідуальні проблеми професійного зростання.

    3. Робота в парах: наставник­ стажер.

4. Участь у проведенні педагогіч­них читань.

5. Діагностика труднощів.

6. Відвідування уроків досвідче­них учителів з подальшим їх обгово­ренням.

7. Відкриті уроки та позакласні заходи.

Для вчителів, які атестуються на встанов­лення вищої категорії, присвоєння звання

1.     Звіт учителя на робочому місці. Аналіз роботи з поповнення матеріальної та методичної бази шкільного кабінету.

2.     Звіт про роботу над пробле­мою.

3. Творчий звіт учителя у наступних формах:

Ø Відкриті уроки.

Ø Виставка дидактичних, мето­дичних матеріалів, підготовлених учителем.

Ø Виставка творчих та наукових робіт учнів з предмета.

Ø Огляд кабінету, в якому пра­цює учитель.

Ø Самоаналіз роботи вчителя за звітний період.

4. Творчий портрет педагога (під час узагальнення досвіду вчи­теля).

Об'єднує вчителів, які ате­стуються, проведення таких за­ходів:

1.     Методичний ринг «Сучасний урок: яким йому бути?

2.     Круглий стіл, під час якого вчителі заслуховують самоаналіз роботи кожного вчителя «Наші досягнення та проблеми».

3.     Декада інноваційного уроку.

4.     Дискусія «Вчитель і учень: проблеми спілкування».

Крім того, здійснюючи управ­лінську діяльність під час атес­тації, дирекція школи скеровує вчителів на активну участь у різно­манітних заходах школи та району, в роботі школи молодого вчите­ля, підготовку до виставки педа­гогічних технологій, участь у кон­курсі «Вчитель року», підвищен­ня кваліфікації.

          Анкета для визначення рейтингу вчителя (відповідають учні)

         1. Чим є для тебе навчання в школі:

Ø радістю;

Ø обов'язком;

Ø примусом.

2. Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чому? Які не подобаються? Чому?

3. Чи впливає на твоє ставлен­ня до предмета твоє ставлення до вчителя? Як саме? Наведи при­клади.

4. Хто з учителів, які виклада­ють у твоєму класі, може бути при­кладом гарного вчителя? Що саме тобі подобається в них?

5. Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:

Ø погано пояснює матеріал;

Ø учитель неприємний тобі як людина;

Ø предмет складний для засвоє­ння;

Ø інші причини.

6. Хто з учителів, які викла­дають у твоєму класі, найбільш професійно підготовлений? Хто ні?

7. Твоє ставлення до свого класного керівника. Назви його.

8. Що конкретно заважає тобі з максимальною віддачею працю­вати на уроках:

Ø шум у класі;

Ø особисті неуважність і не­ зібраність;

Ø слабкий контроль з боку вчи­теля;

Ø немає інтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).

Пам'ятка для вчителя щодо узагальнення досвіду:

1. Уважно стежте за науково-методичною літературою, складіть бібліографічний покажчик літератури з питання, що Вас цікавить.

2.      Зберігайте й накопичуйте матеріали, що відображають досвід Вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, результати діяльності учнів, їх творчі роботи, свої спостереження за розвитком школярів. Відзначайте при цьому Ваші сумніви, невдачі.

3.      Вибираючи тему для узагальнення досвіду, постарайтеся врахувати успіхи й недоліки у Вашій роботі й роботі Ваших колег. Доцільно взяти тему, яку Ви вважаєте найважливішою й потрібною, намагайтеся сформулювати її якомога точніше, конкретніше.

4.      Визначте форму узагальнення. Це може бути доповідь, стаття. Але можна узагальнити досвід по-іншому. Наприклад, привести в систему Ваші методичні матеріали (плани, картки, схеми, тощо), супроводжуючи їх короткими роз'ясненнями.

5.      Накидайте короткий план теми (3-4 основні питання), потім складіть тези. Пригадайте й розмістіть у плані факти, які будуть використані як підстава для Ваших висновків. Знову й знову уточнюйте план; у ньому повинна бути відображена основна ідея й логіка викладання теми.

6.      При написанні доповіді спочатку накидайте чернетку. Скорочуйте введення, уникайте загальних фраз, не прагніть писати «наукоподібно». Літературу використовуйте не для повторення вже сказаного, а для поглиблення й систематизації своїх спостережень й висновків.

7.      Оцінюйте практично свій досвід. Повідомляючи про успіхи, не забудьте про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду – результати. Розповідь про досвід непереконлива й малоцікава, якщо в ньому не показано,  як зростають і розвиваються учні. Який тип мислення, пам'яті, уяви формується; як відображається процес навчання на емоційному самопочутті учня, наскільки комфортно йому було працювати на уроці, чи була сформована продуктивна мотивація навчальної діяльності, який характер спілкування в системі вчитель — учень, учень — учень, як формується особистість у цілому.

8.      Матеріал прагніть викладати стисло, просто, логічно, прямо, уникаючи повторень.

9.      Працюючи над темою, радьтеся з методистом, зі своїми колегами, розказуйте їм про свої труднощі, сумніви. Так можуть з'явитися цінні думки, потрібні факти.

10. Підберіть й належним чином оформіть додатки (схеми, карти, таблиці, роботи учнів, списки літератури тощо).

Пам'ятайте, що, узагальнюючи педагогічний досвід, Ви виконуєте важливий громадський обов'язок, сприяєте подальшому поліпшенню навчання й виховання дітей, молоді