Творчість учителя – управління самим собою.

   Життя постійно змінюється, підштовхуючи школу так само до змін. Її розвиток вимагає нових форм організації навчального процесу, нових ритмів та методів узгодження системи освіти з вимогами сучасного життя та з потребами особистості. А оскільки учительська праця і педагогічна творчість є синонімами, то необхідно розглядати способи подолання інертності й консерватизму нашої діяльності та способи розвитку творчості кожного вчителя.

   Однак світова економічна криза, що зачепила і Україну, накладає свій відбиток і на школу. Частина освітян охоплена байдужістю та інертністю в навчально-виховній діяльності. Вони не переконані, що тільки безперервна самоосвітня робота сприяє підвищенню майстерності, розвитку інтелекту, допомагає долати застарілі педагогічні позиції, адаптуватись до нових умов роботи. Але варто нагадати відомі слова: "Якщо не відчуваєш любові до школи, до дітей, займайся чим хочеш, але тільки не дітьми. Бо робота з дітьми, викладання – це мистецтво, творчість, а не ремесло". І щоб досягти належного рівня викладання будь-якого предмета, потрібно з багатьох методів обрати свій, а маючи багато підручників - не дотримуватися кожного, а комбінувати, вибирати, тобто творити.

   Як же подолати інертність, консерватизм і розвивати педагогічну творчість саме у процесі підготовки уроку та його проведення? Отже, саме на уроці забезпечується інтелектуальне збагачення дитини, розкриваються її здібності, нахили та інтереси.

   Передусім, до виконання навчальних програм потрібно підходити творчо, бо саме вона орієнтує думку вчителя на творчу побудову уроку.

   Структура кожної навчальної програми спрямована на реалізацію основної мети освіти та виховання дітей певного класу і повинна сприяти створенню умов для вільного переходу учнів від одного ступеня навчання до іншого. Тому кожна навчальна тема повинна оновлюватись, конкретизуватись, спрямовуватись на особистість учня і сприяти його освіченості та гармонійному розвитку.

   Педагогічна творчість учителя має також важливе значення у побудові структури уроку. Адже, готуючись до уроку, кожен із нас повинен чітко уявляти, кого ми будемо навчати. Одну й ту саму тему в різних класах учитель повинен подати на кількох рівнях, розраховуючи не тільки на класний колектив загалом, а й на групи чи окремого учня.

   Багато учителів творчо підходять до побудови структури уроку, шукають ефективні методи і прийоми навчання, які спонукали б кожного учня до активної самостійної пізнавальної діяльності. Звичайно, навіть найвдаліша структура уроку не може бути усталеною. Урок – це педагогічний витвір, а вчитель є його творцем. Однак, обираючи методичні прийоми, слід пам'ятати, що вчитель не може не використовувати педагогічну логіку, та доцільність і дидактичні принципи. Тільки науковістю він перевіряє правильність свого вибору.

   З метою розвитку творчого потенціалу вчителя слід приділяти особливу увагу систематичному залученню всіх членів педагогічного колективу до виступів на семінарах різних рівнів, педрадах, конференціях, конкурсах тощо.

   Саме підготовка та участь у таких заходах змушують учителя докладно ознайомитися з відповідною науково-педагогічною літературою, передовим досвідом з окремого питання, переосмислити, вдосконалити, засвоїти нові методи та прийоми навчальної роботи, спонукає вчителя конструктивно сприймати нові ідеї, з'ясовувати їх суть, досягнення і недоліки, а також з повагою ставитися до переконань своїх опонентів, виключати категоричне заперечення їхньої точки зору. Така робота формує системне мислення учителя, що пізніше виявляється у цілісному сприйнятті різних педагогічних явищ, здатності встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати перспективу свого творчого зростання.

   Щоб подолати інертність, консерватизм, стати справжнім, творчим учителем, треба вчасно себе оцінити. Бо тільки самоаналіз прискорює розвиток педагогічних здібностей і є одним із найефективніших способів педагогічного самовдосконалення. Об'єктивно оцінюючи свою роботу, вчитель пізнає себе і починає найскладніше: висуває вимоги до себе, а значить, активізує свої власні динамічні духовні резерви. Він стає творцем у педагогічному процесі, а творчість учителя – це ще й управління самим собою. Сьогодні у школі потрібен не просто "урокодавець", а творчий учитель, який повинен усе життя працювати для того, щоб навчання приносило радість і задоволення кожній дитині, було ефективним і плідним.

   Для стимулювання творчого пошуку вчителя, розвитку творчих здібностей учнів необхідно передбачити проведення нестандартних уроків. Під нестандартними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об'єднуючий початок – елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці. Найчастіше в практиці роботи шкіл використовуються такі нестандартні уроки, як конференції, диспути, змагання, КВК, спектаклі, усні журнали, уроки-загадки, уроки-мандрівки тощо.

   Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості... Ми повинні навчати і виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена праця, стимулююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця. (В. О. Сухомлинський).

   На сучасному етапі в школі створюються сприятливі умови для розвитку педагогічної творчості вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу. Усе це ставить принципово нові вимоги перед керівниками загальноосвітніх шкіл і шкіл нового типу щодо розвитку творчого потенціалу педагогічних колективів взагалі і кожного вчителя зокрема. Нині існує два наукових підходи до керівництва творчими процесами: оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень і створення найсприятливіших умов для творчої діяльності педагогів. Слід зазначити, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність школи будується з урахуванням особистості вчителя, його ініціативи та здібностей, на колегіальній роботі вчителів, на їх відповідальності за наслідки навчально-виховної роботи з учнями.

   Розвиток педагогічної творчості вчителів і підвищення результативності навчально-виховного процесу залежить від психолого-педагогічних умов, правильно визначених шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності та особистісних якостей учителя. Отже, педагогічна діяльність – це передусім діяльність творча.

   Без творчості неможливі ні виховний, ні навчальний процеси. Бо подібно до того, як скульптор ліпить свої скульптури, художник пише картини, а ювелір обробляє коштовне каміння, учитель творить нову особистість, яка житиме в цьому суспільстві, стане його невід'ємною часткою.

Войславицька ЗШ І-ІІ ступенів відзначила свій 50-річний ювілей

Сьогодні в нас велике свято

Сьогодні школи ювілей!

Вже чверть століття вона радо

Стрічає вчителів, дітей.

   Діти, школа, вчителі… Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного вони викликають свої спогади, емоції, почуття. Найчастіше — це дитинство, сміх, радість спілкування з друзями-однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи… І вчителі, які спливають час від часу у твоїй пам’яті, від яких ти взяв щось для себе; слова, сказані ними, живуть в тобі і ти звертаєш на них увагу навіть у зрілому віці. Дивно, але так воно і є. Нікуди від цього не подінешся.

   Школа… Колись ти бурхливо жив у ній, вчився, ріс і мужнів, а тепер вона живе в тобі тихо і непомітно, але завжди присутня, готова зринути у пам’яті в будь-яку хвилину. І деколи хочеться повернутися у її багатоголосся і дзвінку радість, в ту дитячу безтурботність, де все було  так просто і легко. Хочеться відчути той політ фантазії на грані здійсненності. Це справді найкращі роки у житті людини, тому й приходять ці думки з таким теплом і легкістю, тому й не забуваються шкільні роки. І хочеться сказати про школу і вчителів найкращі слова.

   Наша школа – це школа прекрасного минулого і цікавого майбутнього, де працюють висококваліфіковані, творчі вчителі і навчаються чудові,  талановиті учні.

   Цього року наша школа відзначає свій 50-річний ювілей. За 50 літ змінилося все навколо нас. Змінилась і наша рідна школа. Але зараз, як і 50 років тому, вона залишається символом дитинства й юності, джерелом спогадів шкільного життя.

Мальовничим плакатом з написом “Нам - 50 років” зустрічала Войславицька школа своїх учнів і тих, що навчаються зараз, і тих, яким давно дала путівку в життя, вчителів які працюють і працювали в різні роки у її стінах. Радо зустрічала гостей та односельчан розкритими дверима. В цей день школа приймала вітання з нагоди свого ювілею від головного спеціаліста Сокальського відділу освіти Ковалишин Л.Б., голови Тудорковицької сільської ради Салиги В.В.,  директора  ПАФ «Войславичі» Сметани І.О.,  голови батьківської ради Маркевич М.К., випускниці школи Щудло О.Я.

   Безперечно, головними дійовими особами свята є вчителі та учні – ці дві нерозривні складові  навчально – виховного процесу. Діти підростають, стають випускниками, ідуть у доросле життя, але зв’язків зі школою не розривають. Їх неможливо розірвати, бо вони скріплені любов’ю і взаєморозумінням, повагою і щирістю, теплотою і ласкою, турботою і довірою.

   Щороку зі стін своєї другої домівки йшли випускники. А їх за ці півстоліття   було аж  576 випускників. Наші випускники – наша гордість. Багатьох життєві дороги розвели по всій Україні і навіть далеко за її межі. Серед наших випускників є й такі, яких школа не зможе забути. На таких рівняється наше теперішнє покоління школи. Вони - майбутнє нашої країни. Особлива увага була приділена випускникам школи - учасникам АТО.

   Педагоги разом із учнями підготували чудову святкову програму:  звучали теплі слова привітань, лунали пісні, пролунав символічний шкільний дзвінок. Найпочеснішими гостями нашого свята були  наші ветерани педагогічної праці. Вони досі вболівають душею за все, що відбувається тут, у стінах нашого спільного дому. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих вчителів, які пішли з життя, назвали кожного поіменно. До уваги запрошених були представлені відео-презентації з історії заснування навчального закладу, показано роботу сучасної школи. Слід зауважити, що ювілею школи передувала клопітка робота всього педагогічного складу. Вивчено архіви школи, збиралася інформація про випускників та вчителів різних років, щоб показати яким важливим і насиченим був шлях довжиною у 50 років. Концертні номери змінювали спогади почесних гостей, привітання, враження, урочисті поздоровлення. Усі залишилися надзвичайно задоволеними.  Це свято подарувало всім приємні хвилини спогадів та спілкування.

   Вітаючи педагогічний колектив, учнів школи  із ювілеєм, почесні гості зазначали, що школа, насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Вони також побажали працівникам  та учням успіхів, подальших творчих злетів, розвитку тих паростків високої культури і моральності, які плекають педагоги школи.

   Урочистості завершилися, але ще до самого вечора продовжувалися зустрічі, тепле спілкування однокласників, старих друзів і просто односельчан, які волею долі не бачилися багато років.

   Свято пролетіло, як одна мить. Та ми сподіваємося, що наша школа буде жити і  ще не один раз зможе зібрати своїх випускників на черговий ювілей. Нам виповнилося 50 років, але ми впевнені, що усе найцікавіше нас чекає попереду: миттєвості успіху наших вихованців, творчі здобутки та навчальні експерименти педагогів,  тісна співпраця з батьками,  достойна допомога держави.

Заступник директора

Войславицької ЗШ І-ІІ ступенів

Сень  Надія Данилівна