Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, неточності.

Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.

Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися до невдач?. . . Вона вас засмучує і… все.

Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому й не доцільно карати за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися найбільше, і говоріть тільки про нього.

Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації най значущіших для самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.

Правило 7: - головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8: - найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.

Правило 9: не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.

Правило 10: означає в морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не виникне ні ілюзії повного успіху, ні відчуття цілковитої невдачі.

Правило11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.

Правило 12: не рвіть останньої нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.

Для того щоб правила були ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.

Інновації в організації НВП.

У сучасній педагогіці терміни “інновація”, “інноваційний” означають певне нововведення, що стосується того чи того аспекту освітньо-виховного процесу. Кінцевим результатом (прямим продуктом) творчого пошуку можуть бути нові технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. При цьому нове у педагогіці – то не лише авторські ідеї, підходи, технологічні методи, які досі не використовувались, а й комплекс елементів або окремі елементи педагогічного процесу з прогресивними засадами, що дає змогу ефективно забезпечувати розвиток і саморозвиток особистості. Свідченням цього є, зокрема, активне звертання сучасних педагогів до педагогічної спадщини минулого – вітчизняної та зарубіжної.

Інновація освіти — цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог.

 Використання інноваційних технологій 

у навчально-виховному процесі

Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,

                          пройматися й надихатися силами, які пробудилися в ній.             

                                                                                        А. Дістерверг

     Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно-зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно-зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Тому мають змінитися пріоритети в діяльності вчителя. Це зумовлює  появу освітніх інновацій, покликаних істотно змінити освітній процес. Нині існує безліч педагогічних технологій. Але я зупинюся на тих, які найпоширеніші в роботі нашої школи:

 - нестандартні уроки,

 - інтерактивні технології,

- проектні технології,

- комп’ютерно-інформаційні технології.

 https://drive.google.com/file/d/0By9NZZ9agIujLVBnMGhZTldiZlU/view?usp=sharing

Творчий звіт за результатами роботи НТУ "Ерудит"

Дивитись тут..

  https://drive.google.com/file/d/0By9NZZ9agIujSWdYTVRPZ1I4R00/view?usp=sharing

Методична панорама

ШКОЛА – ЦЕ ПЕРЕДУСІМ УЧИТЕЛЬ
                                 В.О Сухомлинський

ПЛАН           

І .   Сутність педагогічної діяльності

ІІ. “ Учитель” -  звучить гордо

ІІІ.  Шкільний   калейдоскоп

I V.  “  ДРІД”

https://drive.google.com/file/d/0By9NZZ9agIujUnRrOFNfcVZ4WU0/view?usp=sharing

Адаптація учнів 1 і 5 класу до навчально-виховного процесу.

Бережіть дітей такими, якими вони є,

зробіть їх такими, якими вони мають стати.

Ви маєте розгадати їх. На те ви й дорослі. 

Ш. Амонашвілі

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.

Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

https://drive.google.com/file/d/0By9NZZ9agIujU2pJazJCYWVqcG8/view?usp=sharing

Педагогічна рада "Сучасний урок. Шляхи підвищення його ефективності"

«Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя,  

мірило його інтелектуального багатства,

 показник його кругозору, ерудиції.»

                                                                              В. Сухомлинський

Сучасний урок – це передусім урок, на якому створено реальні для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає  досягти високих результатів у навчанні. Це особистісно-зорієнтований урок, у центрі якого особистість  учня.

https://docs.google.com/presentation/d/19GH8dEB9EeqaTjGgvP_qErGXykXLp50ggf9sVipby3k/edit?usp=sharing

Презентація "Роль та місце класного керівника в правовиховній роботі"

https://drive.google.com/file/d/0By9NZZ9agIujdTViSEE0OE55TW8/view?usp=sharing

Батьківські збори "Роль батьків у розвитку обдарованої дитини"

Талант без труда — це феєрверк:

на мить засліп­лює,

а потім нічого не залишається.

М.М. де Гар

Мета: показати батькам їх роль у розвитку обдаро­ваної дитини в домашніх умовах, дати слушні поради щодо розвитку творчих здібностей та креативного мис­лення школяра.

Форма зборів — навчальний семінар.

Питання для обговорення

1. Значення обдарованості в житті сучасної дитини.

2.  Обдарованість і творчі здібності.

3.  Скарбничка батьківського досвіду.

4.  Рефлексія зборів.

— Розвиток творчих здібностей особистості — це основоположний гуманістичний принцип. Ще давні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у такому могутньому інтелектуальному потенціалі, як обдаровані, талановиті діти.

Обдарованість — це високий рівень здібностей людини, що дає їй можливість досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов’язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.

https://docs.google.com/document/d/1Km-nvG8ZBD42mucIGkqzAMNDuatTrqHa5Db7ifBUvqU/edit?usp=sharing

Стан роботи з громадсько-патріотичного виховання

Патріотизм – це високий обов’язок. Кожного педагога. Кожного учня.

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,

 Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,

 Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,

 Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.

 Найголовнішою проблемою в усі часи і для всіх народів була і залишається проблема виховання.

 Дитина народжується як чистий аркуш паперу. Минає час, і на ньому з’являються рядки – думки, почуття, риси характеру та вчинки, а іноді – помилки й недоліки… Звичайно, доброта, чуйність, патріотизм, егоїзм чи боягузство не народжуються разом з людиною. Все це виховується.

  Відповідно Закону України «Про загальну середню освіту» (стаття 5) виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму, любові до свого народу, до України.

   У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей.

  Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.

  Патріотичне виховання має наскрізно пронізувати весь навчально-виховний, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

https://docs.google.com/document/d/1XdRWtXH7xrO18e3xjTqFI3gtfw7W2CTxifV-eeS7zqE/edit?usp=sharing