неділю, 9 грудня 2018 р.

Батьківські збори «Мандрівка до Нової української школи»



Виховуючи дітей, нинішні батьки виховують
майбутню історію нашої країни, а отже, і історію світу.
Антон Макаренко

Мета: через систему ігрових та тренінгових вправ продемонструвати батькам зміни в організації освітнього процесу, що відбудуться під час переходу дитини із закладу дошкільної освіти до школи; дати відповіді на запитання, що батьки розмістили на «Стіні запитань»; сприяти налагодженню контактів, створенню позитивної взаємодії, порозумінню.

Пропедевтична робота: оформлення «Стіни запитань», на якій батьки
майбутніх першокласників заздалегідь залишатимуть на стікерах запитання, пов’язані з переходом дитини до навчання у школі.

Форма проведення: ігровий міні-тренінг.

Обладнання: м’яч, фліпчарт, папір для фліпчарту, маркери, клей, ножиці, кольоровий папір; картки із зображенням троянди, гладіолуса, ромашки, маку; конструктор LEGO; мультимедійна презентація, комп’ютер, проектор.


Батьківська збори "Мандрівка до Нової української школи"

суботу, 1 грудня 2018 р.

Педрада "Адаптація першокласників в умовах НУШ"

   Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Безумовно, першокласники, що відвідували дитячі заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», які не звикли до тривалого  перебування в дитячому колективі, до певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. 
   Не секрет, що саме перший місяць навчання вкрай важливий, адже у цей час формується загальне ставлення до школи. Від цих декількох тижнів залежить з чим саме асоціюватиметься школа у дитини – зі стресом чи комфортом.
   Мета адаптаційного періоду створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.
   За перший місяць вкрай важливо створити у класній спільноті відчуття повного прийняття, довіри, взаємозацікавленості та бажання слухати одне одного. І найкращий метод наблизитись до створення такої атмосфери – приділити увагу знайомству, розповідям про захоплення кожного учня, улюбленим іграм тощо.
 Отже проведена робота з батьками першого класу ( бесіда, анкетування) показала, що діти шестирічного віку, у переважній більшості, добре проходять період адаптації до нових умов, тобто до навчання в школі.
   Учні можуть проаналізувати свої вчинки і вчинки інших людей, стають відповідальнішими, більш розкутими. Вони добре розпізнають свої емоційні стани, сприймають емоції інших.

Адаптація першокласників в умовах НУШ


Тема  "Адаптація учнів 1 та 5 класів»

2) Цілі: створення умов для забезпечення успішної педагогічної адаптації

3) Метод проведення:  педрада у вигляді фасилітації.

4) Як Ми досягали своїх цілей?
 В ході педради поставлено ряд завдань для покращення перебігу адаптаційного періоду учнів, розвитку пізнавальної сфери, формування ефективного спілкування в колективі.

Створено три  інтегровані фокус-групи для підготовки окремих завдань:
1.Діяльність батьків  у період адаптації
2.Діяльність класного керівника щодо успішної  адаптації
3.Діяльність вчителів  щодо створення умов для успішної адаптації учнів
 Доповідачами фокус-груп були обрані фасилітатори кожної групи.

5) Які ідеї, рішення Ми знайшли?
Використання вправ спрямованих на:
- розвиток уваги до себе, коли говорять про нас, і до інших, коли ми говоримо про інших;
- формування зацікавленості дітей у заняттях;
-  зняття емоційного напруження, створення атмосфери взаємодії довіри й “захищеності”;
 - вміння бути уважним один до одного.

6) До яких дійшли висновків?
   У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги класних керівників, педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.
   Надати можливість дітям вступити у взаємодію з іншими учнями, прожити ситуації співробітництва, взаємопідтримки, побачити на власному прикладі й прикладі своїх однокласників моделі ефективного спілкування в різних ситуаціях. Надати можливість для розвитку самоконтролю, критичності до себе й інших, здатності аналізувати свої дії, створення позитивного емоційного налаштування.
   Тобто я вважаю, що для того щоб допомогти дитині відчути себе в школі комфортно, вивільнити наявні у нього інтелектуальні, особистісні, фізичні ресурси для успішного навчання і повноцінного розвитку, педагогам і психологам необхідно: виявити психологічні особливості дитини; налаштувати навчально-виховний процес на його індивідуальні особливості, можливості та потреби; допомогти дитині сформувати навички і внутрішні психологічні механізми, необхідні для успішного навчання і спілкування в шкільному середовищі. Таким чином, вирішення проблеми успішної адаптації дитини багато в чому визначається характером взаємодії школи та сім'ї.

Профілактика булінгу в учнівському середовищі

Булінг – це навмисне, повторюване, тривале фізичне або психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні) стосовно до особи, котра нездатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій особі.


Профілактика булінгу в учнівському середовищі